Оцінка транспортних засобів (автомобілів) проводиться з дотриманням та використанням «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159).
Відповідно до зазначеної методики, звичайне поняття автомобіль або «машина», вживаються у такому значенні:
Автобус – КТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
Автомобіль – колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;
Автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
Автомобіль легковий – автомобіль, який за своєю конструкцією і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщено не більше дев’яти місць для сидіння включно з місцем водія;
Автомобільний транспортний засіб – КТЗ (автобус, вантажний та легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій;
Колісний транспортний засіб – транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін «колісний транспортний засіб» поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси);
Методика застосовується з метою:
а) визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження;
б) визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом;
в) визначення вартості КТЗ як об’єкта застави;
г) визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування;
ґ) визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами;
д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ;
е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ;
є) визначення вартості КТЗ для розв’язання майнових суперечок;
ж) визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу;
з) визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України;
и) визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб;
і) в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов’язкових платежів до бюджету.
Методика застосовується також у разі:
а) визначення року виготовлення КТЗ і його складників;
б) визначення комплектності та укомплектованості КТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника;
в) визначення типу, моделі, версії КТЗ;
г) установлення типу, потужності та робочого об’єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників КТЗ;
ґ) класифікації КТЗ (його складників) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.